Жировики у собак: чи можна їх видавлювати, чи обов’язково їх видаляти і що взагалі можна робити в домашніх умовах

Жировик у собак — це м'яка рухома пухлина під шкірою, що складається з жирової тканини. Зазвичай така ліпома нешкідлива: вона росте повільно, не викликає болю і не переростає у злоякісну пухлину. Однак будь-яку нову шишку у вихованця варто показати ветеринару, щоб переконатися, що це саме жировик, а не щось небезпечніше.

«Та що там, зайвий жирок — я просто накопичую запаси на зиму», — ніби виправдовується ваш пес, коли ви з тривогою намацуєте м'яку шишку під шкірою. Багато власників стикаються з такою несподіваною знахідкою: у собаки під шкірою з'явилося невелике ущільнення. Перший порив — паніка: а раптом це небезпечна пухлина? Але не поспішайте бити на сполох. Можливо, перед вами доброякісне новоутворення під шкірою, в народі відоме як жировик у собаки, а науково — ліпома.

Тому давайте зараз розберемося, що таке жировики у собаки, чи потрібно їх видаляти, чи можна видавити самостійно, як доглядати за собакою вдома і чим допоможе ветеринар.

Несподівана знахідка: що таке жировик у собаки і як він виглядає?

Жировик (ліпома) — одна з найпоширеніших доброякісних пухлин у собак. Простіше кажучи, шматочок жирової тканини вирішив «оселитися» під шкірою у вигляді окремого вузлика. Зазвичай жировик виглядає як округле або овальне ущільнення, м’яке та рухливе при пальпації. На дотик він пружний, може зміщуватися під шкірою, немов горошина, що котиться під пальцями. Розміри варіюють від маленького жировика у собаки розміром з горошину до утворення розміром з м'ячик. При цьому шкіра над ліпомою гладка, нормального кольору, без виразок і запалення. Собака, як правило, не відчуває болю, коли ви торкаєтеся такого горбка. Саме так виглядає жировик у собаки в більшості випадків.

Головна властивість класичного жировика — повільне зростання. Він може роками залишатися невеликим і не турбувати вихованця. Багато собак живуть з декількома ліпомами одночасно, і це ніяк не позначається на якості їхнього життя, поки такий жировик не досягне дійсно великих розмірів або не опиниться в невдалому місці.

Також важливо розуміти: жировик — це доброякісне новоутворення. Він не проростає в сусідні тканини й не метастазує, тобто не поширюється по організму. Небезпечна перероджуваність у рак для ліпоми нехарактерна. У рідкісних випадках у собак зустрічається злоякісна пухлина жирової тканини — ліпосаркома, але це зовсім інша історія (ліпосаркоми не «еволюціонують» зі звичайних жировиків, а розвиваються самостійно і зустрічаються вкрай рідко).

Як відрізнити жировик від інших шишок? Головне — консистенція та рухливість. Ліпома м'яка, еластична, при натисканні злегка піддається пальцям, може трохи «відсунутися» вбік. Злоякісна пухлина, навпаки, зазвичай тверда, горбиста та спаяна з тканинами, не зсувається під шкірою. Запалені лімфовузли або абсцеси теж не схожі на нешкідливу ліпому: вони болять, гарячі на дотик, шкіра над ними червона і набрякла. Та все ж без ветеринарного огляду не можна точно сказати, з чим ви маєте справу. Але якщо виявлене ущільнення відповідає опису ліпоми — м'яке, безболісне, підшкірне — швидше за все, це саме він, жировик, оселився на тілі вашого улюбленця.

Чому ж утворюється ця підшкірна жирова пухлина? Точної відповіді наука поки що не дає. Можна сказати, що ліпома у собаки — результат збою в роботі жирової тканини. Ветеринари відзначають низку факторів, здатних спровокувати появу жировиків:

1. Спадковість і вік. У деяких порід (наприклад, лабрадори) є схильність до ліпом, а найчастіше жировики з'являються у собак середнього та похилого віку. З віком метаболізм сповільнюється, імунна система слабшає — і ось результат на боках у вигляді шишечок.

1. Надмірна вага. Надмірна маса тіла — зайве навантаження на організм і надлишок жирової тканини. Товстенькі вихованці більш схильні до появи ліпом, до того ж у сук жировики зустрічаються приблизно на 50% частіше, ніж у псів.
2. Метаболічні порушення. Вважається, що певну роль відіграє порушений обмін речовин — наприклад, дефіцит деяких білкових ферментів, що відповідають за розщеплення жирів. У народі кажуть про «зашлакованість» організму — накопичення токсинів, які нібито відкладаються, зокрема, у жировій тканині.
3. Харчування та екологія. Незбалансований раціон (особливо надлишок вуглеводів, неякісний корм) може сприяти порушенням жирового обміну. Деякі фахівці згадують вплив хімікатів — пестицидів, харчових добавок — як можливий фактор ризику. Погана екологія також не йде на користь здоров'ю шкіри та підшкірної клітковини.

Звичайно, наявність цих факторів не гарантує, що у собаки з’являться ліпоми. Буває, що худий і молодий пес набуває жировика без видимих причин. Проте, якщо ваш улюбленець у групі ризику (літній, вгодований, зі спадковою схильністю), варто уважніше стежити за станом його шкіри.

Причини появи жировиків до кінця не з'ясовані, але частіше вони зустрічаються у літніх і повних собак. Головне — не панікувати: поодинокий жировик у собаки сам по собі не є небезпечним, хоча й вимагає спостереження.

Видаляти чи залишити: чи варто позбавлятися від жировика у собаки?

Дізнавшись, що жировик — це, загалом, нешкідлива річ, власник з полегшенням зітхає... і одразу ж вдається до нового питання: «А що з ним робити? Може, відразу видалити, поки не виріс?» Тут немає універсальної відповіді для всіх випадків — чи потрібно видаляти жировик, залежить від ситуації. Ось що радять ветеринарні експерти:

1. Якщо ліпома невелика і не заважає. Прості жировики зазвичай не потребують лікування та видалення. Якщо пухлина маленька, м'яка, розташована так, що не завдає собаці незручностей, ветеринар, швидше за все, порекомендує залишити все, як є. Ці доброякісні шишки часто роками спокійно «сидять» під шкірою, і собака їх просто не помічає.
2. Коли ліпома заважає жити. Буває, жировик розростається в такому місці, що починає обмежувати рухи або спричиняти дискомфорт. Класичний приклад — ліпома в області пахви (під передньою лапою) або на паху: куля жиру, що росте, може заважати собаці нормально ходити, бігати. Ще одна ситуація: ліпома на шиї або грудній клітці, яка при великих розмірах може ускладнювати дихання. У таких випадках видалення обов'язкове, і краще не відкладати його надовго. Ветеринари радять не чекати, поки шишка стане величезною: видалити невеликий жировик набагато простіше і з меншим ризиком, ніж оперувати гігантську пухлину. Якщо затягнути, то пухка ліпома може вирости до такої міри, що після видалення під шкірою залишиться велика порожнина, схильна до наповнення рідиною (серома). Тому лікар може запропонувати планову операцію, навіть якщо жировик ще не критично великий, але має тенденцію до зростання.
3. Сумніви щодо діагнозу. Іноді зовні ліпома не відрізняється від інших пухлин. Якщо є найменша підозра, що під виглядом жировика ховається злоякісна пухлина (наприклад, мастоцитома або саркома), ветеринар порекомендує видалити новоутворення і відправити зразок до лабораторії. Тут принцип простий: краще перестрахуватися. Та й сама по собі ліпома, навіть доброякісна, не повинна безконтрольно рости занадто довго, щоб не перетворитися на проблему через розміри.

Важливо розуміти, що рішення про видалення приймає ветеринар на основі огляду та аналізів. У домашніх умовах неможливо точно відрізнити жировик від інших пухлин на око. Ветеринар же під час огляду оцінить консистенцію, рухливість, розташування шишки. Для підтвердження ліпоми роблять пункцію — тонкою голкою відбирають клітини з пухлини й досліджують під мікроскопом. Якщо аналіз покаже лише жир, це підтвердить діагноз ліпоми. В іншому випадку лікар з’ясує справжню природу пухлини й буде зрозуміло, як діяти далі.

Видаляти жировик у собаки необов’язково, якщо він маленький, доброякісний і не завдає незручностей.

Багато собак до старості носять на тілі по кілька ліпом без шкоди для здоров'я. Однак великі або незручно розташовані ліпоми краще видалити за порадою ветеринара, не чекаючи ускладнень. Завжди дотримуйтесь рекомендацій лікаря: він оцінює ризик і вирішує, що буде краще для вашого улюбленця.

Домашній лікар: чи можна самостійно видаляти жировик у собаки?

Коли господарі помічають у собаки пухлину, у деяких виникає спокуса допомогти улюбленцю самостійно. В інтернеті нерідко шукають: «як видалити жировик у собаки в домашніх умовах». Хтось уявляє цей процес як видавлювання прища чи фурункула.

Давайте відразу розставимо крапки над «і»: видавлювати або проколювати жировик самостійно не можна!

Ні в якому разі не намагайтеся розкрити ліпому вдома. Ось чому:

1. Ліпому не видавити як прищ. Жировик — це не мішок з гноєм, а щільний вузол із жирових клітин без порожнини всередині. У нього немає «голівки» або протоки, через яку можна було б випустити вміст назовні. Видавлювати просто немає чого — весь жир укладений у тканинах, немов у капсулі. Намагаючись проколоти або розрізати ліпому, ви лише заподієте собаці біль і відкриєте ворота інфекції.
2. Ризик інфекції та запалення. Домашня «операція» загрожує тяжкими наслідками. Нестерильний інструмент або руки — пряма дорога для бактерій. Проколотий жировик легко може перетворитися на абсцес — запалений гнійник. Тоді замість нешкідливої шишки отримаєте болючу рану, набряк, і без термінового візиту до ветеринара вже не обійтися.
3. Час втрачено. Поки ви витрачаєте час на спроби самолікування, пухлина може виявитися злоякісною і прогресувати. Єдиний спосіб дізнатися природу шишки — ветеринарне обстеження з аналізом клітин. У домашніх умовах ви цього не зробите. Якщо ж це рак, зволікання з професійним лікуванням може коштувати життя улюбленцю.

Ветеринарні довідники прямо стверджують: не існує домашніх засобів, щоб позбутися ліпоми у собаки. Жодні компреси, мазі, народні «засоби розсмоктування» не приберуть жирову пухлину. Деякі власники сподіваються на чудо-мазі та намагаються чимось мазати жировик у собаки — результатом зазвичай є нульовий ефект у кращому випадку. У гіршому — подразнення шкіри або алергічна реакція на саму мазь.

Якщо дуже хочеться щось зробити — єдино правильний крок: показати шишку ветеринару для точного діагнозу та професійного видалення (за необхідності) у стерильних умовах клініки.

Спокій і догляд: що можна робити вдома, якщо у собаки з’явився жировик?

Отже, лікар підтвердив, що у вашого улюбленця ліпома, і не рекомендує видаляти її прямо зараз. Або, можливо, операція вже відбулася, і ви разом із собакою відновлюєтеся вдома. У будь-якому разі, подальший догляд та спостереження ляжуть на ваші плечі. Що ж можна (і потрібно) робити вдома, зіткнувшись із жировиком у собаки?

Нижче кілька порад ветеринарів і досвідчених собаківників.

№1. Регулярно спостерігайте за шишкою

Візьміть за правило раз на кілька тижнів влаштовувати улюбленцю огляд вдома. Акуратно промацайте ліпому та прилеглу ділянку. Виміряйте розмір жировика (наприклад, м'яким сантиметром або приклавши лінійку) і записуйте результати. Можна навіть робити фото.

Такий домашній огляд собаки допоможе відстежити динаміку: чи росте ліпома, чи не з'явилася десь ще нова пухлина під шкірою. Якщо помітите, що старий жировик різко збільшився, ущільнився або змінився — запишіться до ветеринара, не відкладаючи.

№2. Слідкуйте за вагою та раціоном улюбленця

Надмірна вага — фактор, що сприяє розвитку ліпом. У гладких собак жировики зустрічаються частіше і бувають більшими, ніж у струнких. Тому один із заходів профілактики зростання ліпоми — підтримувати вагу собаки в нормі. Обговоріть з ветеринаром раціон; можливо, варто зменшити калорійність харчування.

Корисними можуть бути добавки з жирними кислотами омега-3, наприклад, риб'ячий жир. Якісна лососева олія (така, як Landy Salmon Oil) не тільки покращує стан шкіри та шерсті, але й підтримує обмін речовин.

Звичайно, навряд чи вдасться повністю розчинити вже наявну ліпому за допомогою дієти. Однак у деяких випадках під час схуднення улюбленця ліпоми зменшуються або хоча б перестають збільшуватися. А головне — ви знизите ризик появи нових ліпом.

№3. Забезпечте собаці комфорт та гігієну

Сам по собі жировик зазвичай не турбує собаку, але може натирати або травмуватися, якщо розташований у незручному місці. Наприклад, ліпома в пахві може тертися під час руху. Постарайтеся підібрати зручну шлейку або лежак, щоб зменшити тиск на шишку. Під час догляду за шерстю будьте уважні: не травмуйте опуклість грубою щіткою.

Купаючи вихованця, можна використовувати м'які засоби. Наприклад, гіпоалергенний шампунь для чутливої шкіри Vitomax допоможе уникнути подразнення навколо ліпоми. Також стане в нагоді й вітамінізований фітошампунь-бальзам — він поліпшить стан шкіри, створивши сприятливі умови, щоб навколо жировика не виникало проблем. Пам'ятайте, шкіра над ліпомою повинна бути здоровою.

№4. Тримайте під контролем стан ліпоми

У більшості випадків ліпома не болить і не свербить. Якщо ж ви помітили, що собака почав вилизувати або розгризати ділянку жировика — це тривожний сигнал. Можливо, пухлина запалюється або доставляє дискомфорт.

Ні в якому разі не дозволяйте собаці розлизувати шишку до рани. При перших ознаках подразнення шкіри рекомендується обробити місце антисептиком. Вдома можна дбайливо промити шкіру теплою водою з м'яким антибактеріальним засобом (наприклад, шампунем Vitomax з хлоргексидином 4%). Потім шкіру висушити й за необхідності нанести антибактеріальний та протигрибковий спрей для тварин. Такі засоби (наприклад, спрей протигрибковий та антибактеріальний Vitomax) допоможуть запобігти інфекції. Але це тимчасові заходи! Якщо ліпома почервоніла, збільшилася, з неї витікає кров’яна рідина або гній — негайно до ветеринара.

Розкритий жировик — рідкісне явище, але якщо раптом ліпома пошкодилася і потекла, це однозначний привід для термінового огляду лікаря.

№5. Планові огляди у ветеринара

Навіть знаючи, що у собаки доброякісна ліпома, не забувайте показувати його ветеринару хоча б раз на рік. Під час регулярних оглядів лікар зможе професійно оцінити динаміку росту пухлини, а також перевірити інші місця — раптом з'явилися нові шишки. Фахівець точно відрізнить доброякісне ущільнення у собаки від тривожного.

Така пильність не буде зайвою: іноді під маскою чергового жировика може ховатися небезпечне новоутворення. Раннє виявлення — запорука успішного лікування.

Вдома при жировику головне — спостереження та догляд, а не активне втручання. Контролюйте розміри та стан ліпоми, тримайте собаку у формі, стежте, щоб він не травмував шишку. Ніяких радикальних заходів вдома вживати не потрібно — цим займеться ветеринар за необхідності. Ваш внесок — забезпечити улюбленцю комфорт, здорове харчування та увагу до будь-яких змін.

Операція з видалення жировика: візит до ветеринара та як це відбувається

Припустимо, настав момент, коли вирішено видалити ліпому. Господарі, звісно, хвилюються: операція — це завжди звучить страшно. Але поспішаємо заспокоїти: видалення ліпоми у собаки — звичайна процедура, одна з найпоширеніших у ветеринарній хірургії.

Ось що вас чекає:

1. Передопераційне обстеження. Ветеринар огляне вихованця, можливо, зробить аналізи крові, щоб переконатися, що собака добре перенесе анестезію. Якщо жировик дуже великий або розташований у важкодоступному місці, можуть призначити УЗД або навіть КТ, щоб точно визначити межі пухлини (це актуально для рідкісних інфільтративних ліпом, що проникають між м'язами).
2. Анестезія. Видалення жировиків, як правило, проводиться під наркозом. Невеликі поверхневі ліпоми іноді видаляють і під місцевим знеболенням, але частіше використовують загальний наркоз — так тварина нічого не відчує, а хірургу зручніше працювати. Не лякайтеся: сучасні препарати та моніторинг роблять анестезію безпечною навіть для літніх собак (звичайно, за умови відсутності важких захворювань).
3. Сама операція. Лікар робить розріз шкіри над пухлиною. Ліпоми зазвичай добре відмежовані від навколишніх тканин капсулою, тому хірург акуратно «вилущує» жировик цілком. Досвідчені ветеринари жартують, що видаляти ліпому схоже на те, як виймаєш виноградину з желе — жировий вузол легко виходить, не пошкоджуючи навколишні тканини. Звичайно, це в ідеалі. Якщо ж ліпома виявилася спаяною з тканинами (що буває рідше) або це інфільтративний тип, то хірург ретельно висікає всі уражені ділянки. У разі множинних ліпом можуть за одну сесію видалити кілька шишок відразу, щоб не ганяти собаку на повторні наркози.
4. Накладення швів. Після видалення може залишитися порожнина, особливо якщо пухлина була великою. Іноді всередину встановлюють дренаж на кілька днів, щоб відтік рідини запобіг утворенню сероми. Краї розрізу зшивають. Зараз часто використовують косметичні шви, приховані під шкірою, або нитки, що розсмоктуються — це зручно, не потрібно потім знімати. На проопероване місце накладають стерильну пов'язку.
5. Пробудження та спостереження. Собаку ви заберете, коли він вже прокинеться після наркозу. У клініці за ним зазвичай спостерігають кілька годин. Улюбленець може бути трохи сонним, злегка хитатися — це нормально в першу добу. Ветеринар надасть докладні інструкції щодо догляду вдома.
6. Післяопераційний догляд. Відновлення після видалення простого жировика відбувається досить швидко. Зазвичай через 7-10 днів ранка вже загоюється. У цей час важливо не дати собаці розлизати шов — швидше за все, доведеться носити захисний комір («єлизаветинський комір»). Також ветеринар може призначити знеболювальні на кілька днів та антибіотики для профілактики інфекції. Вам потрібно буде обробляти шов антисептиком згідно з рекомендаціями лікаря та приходити на огляд. Якщо все добре, через тиждень-другий лікар зніме шви (якщо вони не розсмоктуються).

Видалену ліпому нерідко відправляють на гістологію — це стандартна практика, щоб на 100% підтвердити доброякісний характер пухлини. У переважній більшості випадків сюрпризів не буває: дослідження лише засвідчує, що це була ліпома. Після видалення вона повністю вилікувана і на цьому місці жировик, як правило, не виросте знову. Однак це не означає, що через деякий час у собаки не може з'явитися новий жировик десь ще — на жаль, схильність до ліпом у конкретного вихованця нікуди не зникає.

Що важливо відзначити: самі по собі ліпоми не є небезпечними, і операція з їх видалення проводиться в основному або з міркувань комфорту собаки, або для підстрахування щодо онкології. Багато собак безнапасно живуть все життя з жировиками й відходять в інший світ зовсім з інших причин. Тож не варто панікувати, якщо у вашого старенького лабрадора виявилося кілька м'яких шишок — це майже візитна картка породи. Потрібно просто спостерігати. Ну а якщо все-таки вирішили видаляти — тепер ви знаєте, чого очікувати.

Профілактика жирових пухлин: чи можна уникнути ліпом?

Після всього сказаного логічно запитати: а чи можна запобігти появі цих жирових пухлин? Як зробити так, щоб у собаки не утворювалися ліпоми? Однозначного рецепта, на жаль, немає. Точні причини утворення ліпом до кінця не вивчені, а раз так — не придумано й надійної профілактики. Однак ветеринарні експерти сходяться на думці, що загальні заходи щодо підтримки здоров'я улюбленця знижують ризики.

Ось на що варто звернути увагу:

1. Підтримуйте собаку в хорошій формі. Зайва вага — ворог здоров'я загалом і фактор ризику для ліпом зокрема. Статистика показує, що у гладких собак жировики з'являються частіше і в більш молодому віці, ніж у струнких. Тому стежте за харчуванням і навантаженнями улюбленця. Регулярні прогулянки, ігри, вправи — це не тільки спалювання калорій, але й поліпшення метаболізму. А правильний корм з помірним вмістом жирів — запорука того, що в організмі не буде надмірних жирових відкладень. Пам'ятайте, що ліпома загрожує товстенькому собаці набагато частіше, ніж його підтягнутому товаришеві.
2. Збалансоване харчування та вітаміни. Вважається, що порушення обміну речовин можуть сприяти розвитку жирових пухлин. Повноцінний раціон — найкраща підтримка обмінних процесів. Додавайте до раціону жирні кислоти омега-3 (риб'ячий жир, лососеву олію), антиоксиданти та комплексні вітамінно-мінеральні комплекси, наприклад, Комплекс вітамінів Vitomax з біотином для собак для здорової шкіри та шерсті. Це не гарантія від ліпом, але користь для шкіри, шерсті та імунітету очевидна. Багато господарів відзначають, що на риб'ячому жирі шерсть улюбленця стає блискучою, шкіра — здоровою. І хоча безпосередньо вітаміни не позбавлять від уже наявних жировиків, вони роблять собаку міцнішою, що завжди є плюсом.
3. Регулярний ветеринарний огляд. Профілактувати ліпоми складно, але виявити їх на ранній стадії — у ваших силах. Показуйте улюбленця ветеринару щонайменше раз на рік, а літніх собак — двічі на рік. Лікар знає, де у яких порід шукати типові проблеми. Він може намацати ліпому, що починає формуватися, раніше, ніж ви її помітите під шерстю. Та й іншим хворобам рання діагностика не зашкодить. У випадку з ліпомою своєчасне виявлення дозволить контролювати ріст пухлини й, за необхідності, видалити її, поки вона маленька (що, як ми з'ясували, набагато простіше і безпечніше).
4. Селекція та спадковість. Є дані, що до ліпом існує спадкова схильність. Найчастіше вони зустрічаються у лабрадорів, доберманів, шнауцерів та деяких інших порід. Звісно, змінити гени вашого Мухтара ви не можете. Але знаючи про схильність породи, ви будете більш уважні. А ось розводити собак, які дають численне потомство з ліпомами, можливо, не варто — у всякому разі, відповідальні заводчики намагаються не допускати до розведення тварин з будь-якими новоутвореннями. У глобальному сенсі на рівні породи це може поступово знизити частоту проблеми.

Загалом, не картайте себе, якщо у вихованця виявився жировик: ви не винні, і в 90% випадків це зовсім не страшно. Зате у ваших силах забезпечити чотирилапому другу гідний догляд і вчасно стежити за його здоров'ям. Балуйте песика свіжим повітрям, якісною їжею, періодично мийте шампунем (хоч звичайним, хоч протимікробним з хлоргексидином для профілактики шкірних неприємностей) — і буде вам щастя та мінімум шишок! А якщо шишки все ж з'являться — тепер ви знаєте, що робити.

Поширені запитання про ліпоми у собак

Чи можна видавити жировик у собаки вдома?

Ні, видавлювати жировик у собаки категорично не можна. Ліпома — це не прищ і не гнійник, а доброякісна пухлина з жирових клітин, яка знаходиться під шкірою і зазвичай оточена щільною капсулою. У неї немає «каналу», через який можна видавити вміст.

Спроби проколоти або видавити жировик можуть призвести до:

• інфекції та запалення тканин;
• кровотечі;
• сильного болю у собаки;
• пошкодження навколишніх тканин.

Якщо шишка раптово розкрилася, почервоніла або почала виділяти рідину, потрібно якомога швидше звернутися до ветеринара.

Чи небезпечні жировики для життя собаки?

У більшості випадків жировики у собак не є небезпечними для життя. Ліпоми вважаються доброякісними пухлинами, вони ростуть повільно і не дають метастазів.

Однак проблеми можуть виникнути, якщо жировик швидко росте, він розташований у незручному місці (наприклад, під лапою або на шиї), стає дуже великим і заважає рухатися, пухлина виявляється не ліпомою, а іншим новоутворенням. Тому будь-яке нове ущільнення у собаки під шкірою краще показати ветеринару.

Як зрозуміти, що це саме жировик у собаки, а не рак?

За зовнішнім виглядом можна лише припустити, що це ліпома.

Типові ознаки жировика:

• м'який на дотик;
• легко рухається під шкірою;
• росте повільно;
• зазвичай не викликає болю;
• шкіра над ним виглядає нормально.

Але деякі пухлини можуть виглядати схожим чином. Тому ветеринар зазвичай робить тонкоголкову пункцію — бере клітини з пухлини та досліджує їх під мікроскопом. Це простий і швидкий спосіб відрізнити ліпому у собаки від злоякісної пухлини.

Чи потрібно видаляти всі жировики у собаки?

Ні, видаляти всі ліпоми не обов'язково. Якщо жировик невеликий, не росте, не заважає собаці рухатися, не викликає запалення, ветеринар зазвичай рекомендує просто спостерігати за ним.

Видалення ліпоми у собаки може знадобитися, якщо:

• пухлина швидко збільшується;
• вона розташована там, де заважає ходити або лежати;
• її складно відрізнити від інших пухлин;
• вона травмується або запалюється.

Багато ліпом можна просто спостерігати, але рішення приймає ветеринар.

Чи є домашні способи зменшити ліпому у собаки?

На жаль, домашніх способів «розсмоктати» ліпому не існує. Жодні мазі, компреси чи народні засоби не можуть видалити жирову пухлину.

Однак деякі речі можуть допомогти уповільнити ріст або знизити ризик появи нових жировиків:

• підтримання здорової ваги собаки;
• якісне харчування;
• добавки з омега-3 жирними кислотами (наприклад, лососева олія);
• регулярний ветеринарний огляд.

Єдиний спосіб повністю видалити ліпому — хірургічне видалення у ветеринара.

Тобто, вдома можна лише спостерігати та підтримувати здоров’я собаки, але видалити ліпому можна лише хірургічним шляхом.

Джерела:

• Lumps and Bumps on Dog’s Skin: Signs, Symptoms, Causes / akc.org
• Lipoma in Dogs: Everything a Pet Parent Needs To Know / petmd.com
• Lipomas in dogs / vet.cornell.edu
• Fatty Lipomas in Dogs / pawsandclawsanimalhospital.com