Собака чухається: як зрозуміти причину свербежу та допомогти улюбленцю

Іноді почухати вухо, бік або шию — цілком нормальна поведінка для собаки. Але якщо собака постійно чухається, вилизує лапи, вигризає шерсть або прокидається через свербіж, це вже не просто звичайний догляд за собою.

Причин може бути багато: від бліх і сухої шкіри до алергії, запалення вух або шкірної інфекції. Причому зовні зовсім різні проблеми іноді виглядають майже однаково. Тому головне завдання власника — не знайти перший-ліпший «засіб від свербежу», а звернути увагу на супутні симптоми й зрозуміти, коли можна обмежитися безпечним доглядом, а коли улюбленцю вже потрібен ветеринар.

Чому собака чухається: основні причини

Якщо шукати, чому собака чухається, список можливих причин буде досить великим. Свербіж сам по собі не є діагнозом — це симптом, який може виникати при паразитах, алергії, подразненні шкіри, інфекціях і навіть деяких поведінкових проблемах.

Найчастіше ветеринарному лікарю доводиться розглядати кілька основних варіантів:

• блохи, кліщі та інші зовнішні паразити;
• харчова або контактна алергія;
• атопічна реакція на фактори навколишнього середовища;
• сухість і пошкодження захисного бар’єра шкіри;
• бактеріальні або грибкові захворювання;
• проблеми з вухами;
• стрес і нав’язливе вилизування.

Тому питання «чому собака чухається» рідко має одну універсальну відповідь. Багато залежить від того, де саме з’явився свербіж, як виглядає шкіра та чи є інші зміни в поведінці або самопочутті.

Блохи, кліщі та інші паразити

Блохи — одна з перших причин, яку варто перевірити. Причому відсутність стрибаючих комах у шерсті ще нічого не доводить. Собака може викушувати паразитів під час догляду за собою, а при підвищеній чутливості навіть невеликої кількості укусів буває достатньо для вираженого подразнення.

Особливо характерним вважається свербіж у ділянці попереку, спини та біля основи хвоста. На шерсті іноді можна помітити темні крупинки, схожі на мелений перець, сліди укусів або невеликі скоринки.

Крім бліх, свербіж можуть спричиняти кліщі, воші, волосоїди та інші зовнішні паразити. Тому при підозрі на зараження важливо підібрати відповідні засоби від бліх і кліщів для собак з урахуванням віку, ваги тварини та інструкції конкретного препарату.

Якщо собака чухається до ран, однієї обробки від паразитів уже може бути недостатньо: пошкоджена шкіра потребує огляду, оскільки до розчухів може приєднатися вторинна інфекція.

Алергія та чутливість шкіри

У собак алергія досить часто проявляється саме через шкіру. Причому алергічна реакція — це не обов’язково історія про новий корм, який з’явився вчора.

Виділяють кілька поширених варіантів.

Харчова алергія пов’язана з реакцією на певні компоненти раціону. Свербіж при цьому може охоплювати лапи, вуха, морду, живіт та інші ділянки.

Сезонна й атопічна алергія виникає при реакції на фактори навколишнього середовища: наприклад, пилок рослин, домашній пил або кліщів домашнього пилу.

Контактна реакція може з’явитися після контакту шкіри з подразнювальною речовиною: засобом для миття підлоги, косметикою, деякими тканинами або іншими матеріалами.

Запідозрити алергію можна, якщо свербіж повертається, собака постійно лиже лапи, шкіра червоніє, з’являються проблеми з вухами або запалення повторюється без очевидної причини. Але підтвердити алергію лише за зовнішніми симптомами не можна — спочатку необхідно виключити паразитів, інфекції та інші захворювання шкіри.

Якщо свербіж виражений і сильно турбує тварину, ветеринарний лікар може додатково підібрати засіб для зменшення його проявів. Наприклад, Зудостоп застосовують при деяких запальних та алергічних станах шкіри, що супроводжуються свербежем. Але важливо розуміти: такий препарат допомагає контролювати симптом і застосовується за показаннями — він не скасовує необхідності з’ясувати, що саме змушує собаку чухатися.

Суха та подразнена шкіра

Іноді причина виявляється значно простішою. Шкіра може ставати сухою й чутливою через надто часте купання, невідповідний шампунь, дуже сухе повітря або агресивні засоби догляду.

Захисний бар’єр шкіри працює приблизно як тонка оболонка, що утримує вологу й захищає тканини від зовнішніх подразників. Коли він порушується, шкіра починає швидше втрачати вологу, стає чутливою, з’являються лущення та бажання чухатися.

Тому при свербежі не варто мити улюбленця людським шампунем, використовувати спиртові розчини або наносити випадкові мазі з домашньої аптечки.

При сухості, чутливості та подразненні шкіри ветеринар може рекомендувати спеціалізовану лікувальну косметику. Залежно від стану шкіри це можуть бути лікувальні шампуні для собак, призначені для делікатного очищення й додаткового догляду. Підбирати конкретний засіб варто з урахуванням причини подразнення та рекомендацій щодо застосування: навіть спеціальний шампунь не замінює лікування, якщо свербіж пов’язаний, наприклад, із паразитами або алергією.

Бактеріальні та грибкові захворювання шкіри

Свербіж іноді підтримується вже не початковою причиною, а запаленням, що приєдналося. Наприклад, собака довго розчухує одну ділянку, шкіра пошкоджується, і на ній створюються умови для розмноження мікроорганізмів.

Звернути увагу варто на:

• виражене почервоніння;
• неприємний запах від шкіри;
• лущення;
• мокнучі ділянки;
• гнійнички;
• щільні скоринки;
• локальне випадіння шерсті.

Якщо собака сильно чухається, а шкіра вже помітно змінилася, самостійно визначати, бактеріальна це проблема, грибкова чи алергічна, не варто. Зовні вони можуть бути дуже схожими, а лікування відрізняється.

Після огляду ветеринар може включити до схеми місцеві засоби для обробки проблемних ділянок шкіри. Залежно від діагнозу можуть використовуватися протигрибковий та антибактеріальний спрей Vitomax або крем Салвескін. У цих препаратів різний склад і показання, тому застосовувати їх лише тому, що собака чухається, не варто — спочатку важливо зрозуміти причину запалення.

Захворювання вух і локальний свербіж

Якщо улюбленець переважно чухає голову та вуха, трясе головою, нахиляє її в один бік або треться мордою об меблі, причина може бути саме в слуховому проході.

Свербіж у вухах трапляється при:

• зовнішньому отиті;
• вушних кліщах;
• алергії;
• бактеріальному запаленні;
• дріжджовій інфекції;
• потраплянні стороннього тіла.

Додатковими ознаками можуть бути неприємний запах, почервоніння, виділення або болючість при дотику.

При деяких захворюваннях після огляду ветеринар може призначити спеціальні вушні краплі для собак. Самостійно капати у вухо перший знайдений препарат не варто. Якщо невідомо, що відбувається всередині слухового проходу і в якому стані барабанна перетинка, спочатку необхідний огляд ветеринарного лікаря.

Стрес і поведінковий свербіж

Іноді собака нав’язливо лиже, гризе або чухає одну ділянку тіла на тлі стресу. Наприклад, після переїзду, зміни звичного режиму, появи іншої тварини або тривалого перебування на самоті.

Така поведінка справді існує, але вважати стрес основною причиною варто лише після того, як виключені фізичні проблеми.

Якщо собака постійно вилизує лапу, це ще не означає, що вона «просто нервує». Спочатку потрібно переконатися, що там немає алергії, запалення, болю, паразитів або травми.

Якщо ветеринарний лікар виключив фізичні причини й підтвердив, що нав’язливе вилизування або розчухування пов’язане саме зі стресом, у комплексній корекції стану можуть використовуватися заспокійливі ветеринарні засоби, наприклад Стресостоп. При цьому препарат не замінює роботу із самою причиною тривоги: зміною умов утримання, режиму або інших факторів, які спричиняють стрес у тварини.

Собака чухається, але бліх немає: що перевірити

Ситуація «собака чухається, бліх немає — що робити?» трапляється дуже часто. Почати можна не з препаратів, а з невеликого домашнього огляду. Подивіться, де свербіж виражений найбільше.

• Вуха та голова. Якщо собака трясе головою, чухає вухо задньою лапою або треть морду, варто перевірити слуховий прохід у ветеринара. Причиною можуть бути отит, кліщі або алергічне запалення.
• Лапи та простір між пальцями. Постійне вилизування лап трапляється при алергії, контактному подразненні, запаленні шкіри, дрібних травмах або потраплянні стороннього предмета.
• Спина та основа хвоста. Ця зона особливо підозріла щодо бліх і реакції на їхні укуси. Навіть якщо дорослих паразитів під час огляду не видно, повністю виключати їх лише на цій підставі не можна.
• Живіт і пах. Шкіра тут тонка й легко контактує з травою, побутовою хімією та іншими подразниками. Почервоніння може виникати при контактній або алергічній реакції.

Також огляньте шкіру під шерстю. Шукайте скоринки, лупу, мокнучі ділянки, висипання, ранки та зони випадіння шерсті. Такі деталі значно спрощують подальшу діагностику.

Що робити, якщо собака сильно чухається

Якщо виникло питання «собака чухається — що робити», починати краще з послідовного алгоритму, а не з випадкового шампуню чи таблетки.

1. Огляньте шкіру та шерсть при хорошому освітленні.
2. Перевірте, коли проводилася остання обробка від зовнішніх паразитів.
3. Перевірте вуха, лапи, живіт і ділянку біля основи хвоста.
4. Подумайте, чи не з’являлися нещодавно новий корм, шампунь, засіб для прибирання або інша потенційно подразнювальна речовина.
5. Не давайте протиалергічні або гормональні препарати самостійно.
6. Не наносіть людські мазі та креми.
7. Якщо свербіж сильний, триває або шкіра пошкоджена, заплануйте огляд у ветеринара.

Корисно також сфотографувати шкіру й записати, коли почалася проблема, де улюбленець чухається сильніше та чи змінювався свербіж протягом дня. Для лікаря така інформація буває значно кориснішою, ніж здається.

Що можна зробити вдома до візиту до ветеринара

До огляду допустимі лише дії, які не змінять клінічну картину й не зашкодять шкірі. Можна:

• акуратно оглянути ділянку, що свербить;
• прибрати забруднення з шерсті без агресивних засобів;
• не дозволяти собаці вилизувати й травмувати ранку;
• за потреби використати захисний комір;
• перевірити дату останньої протипаразитарної обробки;
• записати зміни в харчуванні та догляді;
• зробити кілька фотографій ураженої ділянки в динаміці.

Якщо ділянка, що свербить, уже розчесана, не обробляйте її спиртом, йодом, зеленкою та іншими подразнювальними розчинами без призначення спеціаліста.

Чи можна купати собаку, якщо вона чухається

Іноді можна, але рішення залежить від причини свербежу. Якщо собака просто забруднилася або на шкірі міг залишитися подразник, м’яке очищення справді може допомогти. Але при мокнучих ділянках, вираженому запаленні, ранках або невідомій причині свербежу зайве купання може погіршити стан шкіри.

Крім того, часте миття невідповідним шампунем саме здатне підтримувати сухість і подразнення.

Є ще один нюанс: якщо нещодавно використовувалися зовнішні протипаразитарні краплі або інший засіб, купання може бути обмежене інструкцією. Тому спочатку перевірте рекомендації конкретного препарату.

Засоби для догляду за подразненою шкірою собаки

При проблемах зі шкірою ветеринар може рекомендувати спеціальну лікувальну косметику. Вона відрізняється від звичайного шампуню тим, що підбирається під певне завдання: м’яке очищення чутливої шкіри, додатковий догляд при бактеріальних або грибкових проблемах, зменшення сухості та підтримка шкірного бар’єра.

У каталозі Vitomax можна підібрати лікувальний шампунь для собак з урахуванням стану шкіри та рекомендацій щодо застосування.

Але навіть лікувальний шампунь не є універсальною відповіддю на свербіж. Він не замінює протипаразитарну обробку, діагностику алергії або лікування інфекції, якщо саме вони стали причиною проблеми.

Коли потрібно звернутися до ветеринара

Не варто чекати, що свербіж мине самостійно, якщо ситуація явно погіршується.

Покажіть улюбленця лікарю, якщо:

• собака розчухує шкіру до крові;
• з’являються мокнучі або гнійні ділянки;
• утворюються великі залисини;
• шкіра має неприємний запах;
• свербіж дуже сильний і заважає спати;
• собака постійно трясе головою;
• вуха болючі або з’явилися виділення;
• улюбленець стає млявим;
• погіршується апетит;
• з’являються блювання, діарея або інші загальні симптоми;
• свербіж триває попри регулярну обробку від паразитів.

Термінова допомога потрібна при вираженому набряку морди, проблемах із диханням, різкій слабкості або алергічній реакції, що швидко розвивається.

Головне правило просте: що більше страждає загальний стан собаки й що сильніше пошкоджена шкіра, то менше сенсу експериментувати вдома.

Як знизити ризик повторного свербежу у собаки

Повністю виключити всі причини свербежу неможливо, але кілька звичок справді знижують ризик повторних проблем.

Регулярно обробляйте улюбленця від зовнішніх паразитів за інструкцією обраного засобу й не забувайте, що за наявності кількох тварин профілактика зазвичай потрібна всім улюбленцям за відповідною для кожного схемою.

Використовуйте косметику для собак і не купайте тварину частіше, ніж потрібно її шкірі та типу шерсті. Після нового шампуню або засобу догляду спостерігайте за реакцією.

Не змінюйте корм хаотично при перших ознаках свербежу. Якщо є підозра на харчову алергію, раціон оцінюють послідовно, бажано разом із ветеринарним лікарем.

Періодично оглядайте вуха, лапи та шкіру під шерстю. Невелике почервоніння або локальний свербіж значно простіше взяти під контроль на ранній стадії, ніж тоді, коли улюбленець уже встиг розчесати ділянку до ран.

Висновок

Випадкове почухування — частина звичайної поведінки собаки. Але постійний свербіж, нав’язливе вилизування, пошкодження шкіри або випадіння шерсті вже потребують уваги.

Почніть із простого: огляньте улюбленця, згадайте про протипаразитарну обробку та зверніть увагу, де саме з’являється свербіж. Не намагайтеся відразу лікувати симптом людськими мазями, антигістамінними або кількома ветеринарними засобами одночасно.

Чим точніше встановлена причина, тим простіше підібрати правильну допомогу — чи то захист від паразитів, догляд за шкірою, лікування вух або терапія алергії.

Часті запитання