Ринотрахеїт у кішок: що давати, як допомогти і коли бігти до ветеринара?

Зміст
  1. Що таке ринотрахеїт у кішок?
  2. Симптоми ринотрахеїту у кішок: як розпізнати хворобу
  3. Чим небезпечний ринотрахеїт у кішок?
  4. Чим лікувати ринотрахеїт у кішок?
  5. Комфорт і догляд за хворою кішкою
  6. Антибіотикотерапія
  7. Противірусні препарати
  8. Імуномодулятори та вітаміни
  9. Ветеринарна допомога
  10. Коли терміново звертатися до ветеринара?
  11. Профілактика ринотрахеїту у кішок
  12. Поширені питання про ринотрахеїт у кішок
  13. Чи заразний ринотрахеїт у кішок для людини?
  14. Скільки лікується ринотрахеїт у кішок?
  15. Чи можна лікувати ринотрахеїт без антибіотиків?
  16. Чи передається ринотрахеїт через одяг і руки господаря?
  17. Чи можна прищепити кішку, якщо вона вже перехворіла на ринотрахеїт?
  18. Джерела інформації

Ринотрахеїт у кішок — це зовсім не нешкідливий нежить. За цією назвою ховається небезпечний котячий герпесвірус (feline herpesvirus, FHV-1), який вражає дихальні шляхи та очі й легко передається від кішки до кішки. Інфекція поширюється стрімко: вірус міститься в слині, носових і очних виділеннях хворого вихованця і передається при прямому контакті, через спільні миски, іграшки й при чханні.

Захворювання нерідко набуває хронічного перебігу — кішка, яка перехворіла, стає вірусоносієм на все життя, і при стресі або ослабленні імунітету «дрімаючий» вірус знову активується. Таким чином, котячий ринотрахеїт — це серйозна проблема, здатна повторюватися і призводити до ускладнень.

Що таке ринотрахеїт у кішок?

Ринотрахеїт у кішок (він же вірусний ринотрахеїт, котячий герпес) — це високозаразне вірусне захворювання, яке вражає в основному верхні дихальні шляхи та очі у кішок. Збудником є котячий герпесвірус типу 1 (FHV-1). Цей вірус — одна з головних причин «котячої застуди» (комплексу респіраторних інфекцій у котів).

Зараження зазвичай відбувається через виділення хворої тварини: достатньо, щоб здоровий кіт понюхав або лизнув предмети, забруднені слиною або виділеннями з носа інфекційного носія.

Інкубаційний період короткий — всього 2-5 днів, після чого з'являються перші ознаки хвороби. Гостра фаза ринотрахеїту триває близько 7-10 днів, у важких випадках — до 3-4 тижнів.

Важливо розуміти, що тільки кішки сприйнятливі до цього вірусу — для людини та інших тварин він не є небезпечним. Зате серед кішок інфекція поширюється дуже швидко. Особливо вразливі кошенята і молоді тварини з несформованим імунітетом, а також ослаблені або старі кішки. Без належного лікування вірусний ринотрахеїт може ослабити вихованця настільки, що приєднаються бактеріальні інфекції (наприклад, пневмонія), або хвороба перейде в затяжну хронічну форму.

Майже всі кішки, які перехворіли, залишаються довічними носіями герпесвірусу — він «ховається» в організмі й може знову викликати захворювання при стресах або зниженні імунітету. Саме тому профілактика і своєчасне лікування так важливі.

Симптоми ринотрахеїту у кішок: як розпізнати хворобу

Симптоми ринотрахеїту у кішок нагадують сильну застуду або грип. Зазвичай уражаються ніс, горло та очі вихованця. Найпоширеніші ознаки інфекції:

  1. Нежить у кішки — спочатку слизові, прозорі виділення з носа, які в міру розвитку хвороби стають густими, жовто-зеленими, гнійними. Кішці важко дихати носом, вона хропе, чхає, може дихати ротом.
  2. Чхання у кота — часті напади чхання, часто раптові й повторюються одним духом. Під час чхання розлітаються заразні крапельки з вірусом.
  3. Виділення з очей — сльозотеча, кон'юнктивіт (почервоніння слизової оболонки очей) і навіть набряк кон'юнктиви. Очні виділення спочатку серозні (прозорі сльози), але можуть стати гнійними. Очі примружені, кішка часто моргає або тре їх лапою. У важких випадках вірус викликає кератит — запалення рогівки з утворенням виразок на рогівці. Це проявляється сильною болючістю очей, фотофобією, помутнінням рогівки.
  4. Млявість і зниження апетиту — хвора кішка виглядає апатичною, більше спить. Через закладений ніс вихованець втрачає нюх і може відмовлятися від їжі, що швидко призводить до втрати ваги й зневоднення.
  5. Лихоманка — температура може підвищуватися до 39-40°C (у кошенят нерідко вище).
  6. Кашель і біль у горлі — іноді вірус вражає глотку і трахею, викликаючи кашель, хрипке дихання, слинотечу. Огляд може виявити почервоніння горла.
  7. Збільшення лімфовузлів — підщелепні лімфовузли можуть набрякати через активацію імунного захисту.

Слід насторожитися, якщо у кішки спостерігається комбінація перерахованих симптомів: наприклад, ринотрахеїту у кошенят особливо властиві одночасне чхання, нежить і гнійні виділення з очей. Симптоми зазвичай проявляються через 2-5 днів після зараження і без лікування можуть зберігатися кілька тижнів.

Якщо ви помітили у свого вихованця подібні ознаки, не списуйте їх на звичайну застуду — висока ймовірність, що це саме вірусний ринотрахеїт.

Чим небезпечний ринотрахеїт у кішок?

Котячий герпесвірус підступний тим, що часто переходить у хронічну форму. Вірус назавжди залишається в організмі, ховаючись у нервових вузлах, і періодично атакує знову — особливо під впливом стресів (переїзд, поява іншої тварини, пологи, захворювання). Такі рецидиви можуть турбувати вихованця все життя.

Крім того, ринотрахеїт небезпечний своїми ускладненнями. На тлі вірусної інфекції у кішки майже неминуче розвивається вторинна бактеріальна інфекція дихальних шляхів. Через це без лікування легкий нежить переходить у гнійний риніт, може опуститися в бронхи та легені, викликавши бронхіт або пневмонію. У важких випадках у кошенят і ослаблених дорослих тварин вірусний ринотрахеїт дійсно перестає бути «просто нежиттю» — хвороба може закінчитися загибеллю вихованця від зневоднення або ураження легенів.

Страждають і очі: герпесвірус здатний вражати рогівку, приводячи до утворення виразок на очах і подальших рубців. У котів, які перехворіли, нерідко розвивається хронічний кон'юнктивіт або синдром сухого ока внаслідок перенесеного кератиту. Такі ускладнення можуть погіршити зір аж до сліпоти.

Ще одна проблема — виразки в ротовій порожнині (іноді виникають при ринотрахеїті), через які кішка не може їсти й стрімко худне.

Особливо важко протікає ринотрахеїт у кошенят: у малюків вірусна інфекція часто викликає сильну пневмонію, виразковий стоматит, зневоднення. Без інтенсивної терапії кошеня може загинути.

У дорослих вакцинація пом'якшує перебіг хвороби, проте і щеплена кішка при зараженні здатна захворіти (хоч і в легшій формі) і потім стати вірусоносієм.

Таким чином, небезпека ринотрахеїту в тому, що без належної уваги він загрожує важкими наслідками для здоров'я вихованця і вимагає тривалого контролю.

Чим лікувати ринотрахеїт у кішок?

Лікування котячого ринотрахеїту спрямовано насамперед на полегшення симптомів і підтримку організму, оскільки знищити герпесвірус повністю неможливо (проти нього не існує препаратів, які назавжди виводять вірус з організму). Однак своєчасна терапія дозволяє врятувати життя вихованця, зменшити страждання і знизити ризик ускладнень.

Лікувати ринотрахеїт потрібно комплексно, поєднуючи медикаменти й правильний догляд.

Комфорт і догляд за хворою кішкою

Хворого вихованця потрібно помістити в тепле, сухе приміщення, без протягів. Забезпечте спокій і відсутність стресу — це дуже важливо, щоб кішка швидше одужала (стрес послаблює імунітет і сприяє розмноженню вірусу).

Щодня акуратно очищайте кішці очі й ніс від виділень теплим вологим тампоном або промивайте стерильним фізіологічним розчином — так ви полегшите їй дихання і запобіжите подразненню шкіри.

При закладеному носі допомагає інгаляція: можна 2-3 рази на день віднести кішку у ванну кімнату з гарячим душем, щоб вона подихала теплою парою 10-15 хвилин. Це розріджує слиз і полегшує відходження виділень.

Якщо кішка не відчуває запаху їжі та відмовляється їсти, спробуйте пропонувати їй теплу ароматну їжу (наприклад, підігрітий вологий корм з інтенсивним запахом). Іноді ветеринар призначає спеціальні стимулятори апетиту.

Слідкуйте, щоб у вихованця завжди була свіжа вода — при лихоманці та нежитю кішки швидко втрачають вологу. При ознаках зневоднення (млявість, сухість ясен, западання очей) необхідно давати розчини електролітів або відвезти тварину до ветеринара для постановки крапельниці.

Антибіотикотерапія

Хоча сам герпесвірус не чутливий до антибіотиків, ці препарати широко застосовуються при ринотрахеїті для боротьби з вторинними бактеріальними інфекціями.

Антибіотики допомагають запобігти розвитку гнійних ускладнень — пневмонії, гнійного кон'юнктивіту, виразок на рогівці. Ветеринар підбере антибіотик широкого спектра, нерідко призначають препарати тетрациклінового ряду (доксициклін) або пеніциліни (амоксицилін-клавуланат).

Курс зазвичай триває 1-2 тижні. Важливо точно дотримуватися дозування і повного курсу, навіть якщо кішці стало легше раніше.

Окремо варто згадати місцеве лікування: при сильному риніті та кон'юнктивіті застосовують краплі в ніс і очі з антибіотиками. Наприклад, для кішок і собак розроблені краплі «Vitomax» (інтраназальні та очні), що містять ципрофлоксацин — антибіотик, який ефективно знищує бактерії при ринітах, кон'юнктивітах, кератитах та інших ускладненнях ринотрахеїту. Такі краплі допомагають впоратися з гнійними виділеннями й прискорити одужання вихованця. Перед використанням будь-яких крапель слід очистити носові ходи та очі від кірочок, щоб ліки подіяли краще.

Противірусні препарати

Спеціальних ліків від ринотрахеїту у кішок, які повністю знищують вірус, не існує, але у важких випадках ветеринар може застосувати противірусні засоби. Найчастіше використовують людські противірусні препарати, наприклад фамцикловір, який пригнічує розмноження герпесвірусу.

Фамцикловір призначають внутрішньо при важкому перебігу інфекції, він здатний полегшити симптоми й знизити виділення вірусу з секретами. Однак такі ліки досить токсичні для кішок (можуть навантажувати печінку і нирки), тому рутинно їх не застосовують.

При ураженні очей ветеринар може прописати противірусні очні краплі або мазі (ідоксуридин, трефлуридин та ін.) для лікування герпетичного кератиту.

В цілому ж базис терапії — симптоматичні засоби та догляд.

Імуномодулятори та вітаміни

Для підтримки імунної системи кішки при ринотрахеїті часто використовують різні добавки. Широко відома добавка L-лізин — амінокислота, яка, як вважають, знижує розмноження герпесвірусу і полегшує перебіг хвороби. L-лізин дають у дозі 500 мг 2 рази на день (у вигляді пасти, порошку або ласощів) за призначенням ветеринара.

Також застосовують імуностимулятори (наприклад, синтетичні інтерферони, фоспреніл та ін.) — ці препарати покликані посилити опірність організму до вірусу.

Корисні й вітаміни для кішок — вітамінні  пасти або комплекси (особливо групи B, а також A, E) допомагають підтримати обмін речовин і відновлення слизових.

Хороший ефект відзначений від пробіотиків — такі добавки покращують апетит і імунну відповідь, скорочуючи тривалість хвороби.

Зрозуміло, будь-які добавки варто давати після консультації з ветеринаром.

Ветеринарна допомога

При середньому та легкому перебігу ринотрахеїту лікують вдома під наглядом ветеринарного лікаря. Однак у важких випадках може знадобитися госпіталізація. Наприклад, кошенят з ринотрахеїтом або дорослих кішок у важкому стані (з відмовою від їжі, зневодненням, задишкою) краще помістити в стаціонар, де їм нададуть інтенсивну допомогу — поставлять крапельниці, будуть годувати через зонд, при необхідності помістять в кисневу камеру.

При своєчасному початку лікування прогноз для життя сприятливий: більшість кішок одужує через 10-14 днів активного догляду. Однак навіть після одужання вірус може зберігатися в прихованій формі, тому дуже важлива подальша профілактика рецидивів.

Коли терміново звертатися до ветеринара?

Попри те, що ринотрахеїт у кішок лікується в домашніх умовах, є ситуації, коли зволікати не можна. Негайно везіть вихованця до ветеринарного лікаря, якщо ви помітили загрозливі симптоми:

  1. Утруднене дихання. Якщо кішці важко дихати, вона дихає з відкритим ротом, задихається, чутні хрипи або булькання — потрібна негайна допомога. Сильна закладеність носа і запалення горла можуть призвести до кисневого голодування.
  2. Відмова від їжі та пиття. Небезпечна ознака — кішка не їсть понад добу і не п'є. У котів швидко розвивається жирова дистрофія печінки при голодуванні, а зневоднення настає дуже швидко при лихоманці. Ветеринар може ввести поживні речовини та рідину через крапельницю, що врятує життя тварини.
  3. Виражена млявість, апатія. Якщо вихованець лежить пластом, не реагує на зовнішні стимули, у нього сильна слабкість або ступор — ймовірно, стан вкрай важкий (гіпотермія, сепсис тощо). Тут потрібна інтенсивна терапія в клініці.
  4. Висока температура. Температура тіла вище 40,5°C, яка не знижується, — привід негайно показати кішку лікарю. Жар виснажує організм і може викликати судоми.
  5. Гнійні ускладнення з оком. Якщо у кішки різко помутніло око, з'явилося більмо або випинання на рогівці, або око сильно розпухло і з нього тече гній — можливо, почалася виразка рогівки або інше важке ураження. Затримка загрожує втратою ока, тому необхідний огляд ветеринара якомога швидше.
  6. Кошенята. Будь-яке кошеня з підозрою на ринотрахеїт краще відразу показати лікарю. У малюків хвороба розвивається блискавично, і без підтримки вони можуть загинути за лічені години або дні. Не ризикуйте — зневоднення і гіпоглікемія (зниження цукру) у кошенят настають дуже швидко, потрібна професійна допомога.

В цілому, якщо сумніваєтеся — проконсультуйтеся з ветеринаром! Краще перестрахуватися, ніж упустити момент. Пам'ятайте, що ранній початок лікування значно покращує прогноз. Професіонал оцінює ступінь зневоднення, прослухає легені, перевірить очі — і зможе вирішити, чи потрібен вихованцеві стаціонар або достатньо лікування вдома.

Якщо стан кішки не поліпшується через 2-3 дні від початку лікування або з'являються нові симптоми, це теж привід для позапланового візиту до ветеринарної клініки.

Профілактика ринотрахеїту у кішок

Запобігти захворюванню набагато простіше, ніж лікувати його наслідки. Основні заходи профілактики ринотрахеїту у кішок зводяться до наступного:

  1. Вакцинація. Ветеринари настійно рекомендують своєчасно вакцинувати котів від ринотрахеїту. До складу базової полівалентної вакцини (так званої «тривалентної» — проти панлейкопенії, ринотрахеїту та каліцивірусу) входить атенуйований герпесвірус котів. Вакцинація не дає 100% гарантії, що вихованець не заразиться, але щеплена кішка перенесе інфекцію набагато легше і швидше одужає. Перше щеплення кошенятам роблять у віці 8-9 тижнів, потім ревакцинацію через 3-4 тижні й щорічні бустери. Дорослих неімунних кішок також вакцинують двічі з інтервалом в 1 місяць. Особливо важливо вакцинувати тварин, які гуляють на вулиці або живуть групами (розплідники, притулки). Пам'ятайте: вакцинація істотно знижує ризики, хоча і не скасовує повністю можливість інфікування. Якщо навіть вакцинована кішка підхопить вірус, хвороба у неї буде протікати в легшій формі й з меншим виділенням вірусу в зовнішнє середовище.
  2. Ізоляція та гігієна. Обмежте контакт вашої кішки з потенційно заразними тваринами. Нового вихованця завжди тримайте на карантині 2 тижні, перш ніж знайомити зі старожилом, — так ви знизите шанс занести вірус в будинок. Якщо кішка відвідує виставки, грумінг-салони, ризик підхопити інфекцію вищий. У таких випадках обговорюйте з ветеринаром додаткові щеплення (наприклад, інтраназальні вакцини 2-3 рази на рік для тварин, які часто контактують з родичами). Завжди дотримуйтесь базових заходів гігієни: мийте руки після контакту з чужими кішками, регулярно дезінфікуйте миски, лотки, переноски та інші предмети догляду. Вірус ринотрахеїту нестійкий у зовнішньому середовищі й гине при висиханні та від більшості дезінфектантів.
  3. Мінімум стресу і хороший догляд. Оскільки вірус може приховано жити в організмі й активізуватися при стресових обставинах, важливо забезпечувати вихованцеві комфортні умови. Різка зміна обстановки, переохолодження, скупченість тварин — все це провокує спалахи герпесвірусу. Намагайтеся уникати стресів у кішок: вводьте будь-які зміни поступово, виділяйте кожному вихованцеві особистий простір, миски та лоток, щоб зменшити конкуренцію. Якщо кішка вже перенесла ринотрахеїт, намагайтеся не допускати її контактів з потенційними переносниками і регулярно показуйте ветеринару. Підтримуйте сильний імунітет у кішки — збалансоване харчування, вітаміни, профілактика паразитів та інших захворювань. Якісний раціон і відсутність стресових ситуацій — найкращий захист від прихованих хвороб.

На закінчення зазначимо: ринотрахеїт у кішок — серйозне вірусне захворювання, але при грамотному підході з ним можна успішно впоратися. Головне — не ігнорувати симптоми, вчасно звертатися за допомогою і приділяти увагу профілактиці.

Поширені питання про ринотрахеїт у кішок

Чи заразний ринотрахеїт у кішок для людини?

Ні. Вірус ринотрахеїту (FHV-1) небезпечний тільки для кішок. Люди та інші тварини ним не заражаються.

Скільки лікується ринотрахеїт у кішок?

Гостра форма зазвичай триває 1-3 тижні. Але вірус залишається в організмі довічно, і у кішки можуть бути рецидиви при стресі або ослабленні імунітету.

Чи можна лікувати ринотрахеїт без антибіотиків?

У легких випадках — так: догляд, зволоження повітря, вітаміни, підтримуюча терапія. Але якщо з'явилися гнійні виділення або ускладнення, без антибіотиків не обійтися — їх призначає ветеринар.

Чи передається ринотрахеїт через одяг і руки господаря?

Так, опосередковано. Вірус недовго живе в зовнішньому середовищі, але його можна перенести з виділеннями на руках, одязі або предметах. Тому після контакту з чужими кішками важливо мити руки й міняти одяг.

Чи можна прищепити кішку, якщо вона вже перехворіла на ринотрахеїт?

Так. Вакцина не виведе вірус з організму, але знизить ризик рецидивів і полегшить перебіг хвороби при повторних спалахах. Вакцинація кішок, які перехворіли, особливо важлива.

Бережіть своїх пухнастих друзів, і вони обов'язково віддячать вам здоров'ям і вдячним муркотінням!

Джерела інформації




Відгуки
Поки немає відгуків
Рекомендовані товари