Коли, чим і як глистогонити собаку: проста інструкція для господарів

Уявіть, що в животі вашого собаки таємно оселилася ціла команда «непроханих гостей». Їх не видно неозброєним оком, вони не дряпають двері, але потихеньку крадуть здоров'я вашого вихованця. Глисти у собак поводяться як хитрі злодюжки: ви можете і не підозрювати про їхню присутність, поки ситуація не вийде з-під контролю. Регулярна профілактика глистів — це акт турботи, а зовсім не паніки. Адже краще вигнати непроханих загарбників заздалегідь, ніж боротися з наслідками їхньої таємної вечірки!

Ви гуляєте зі своїм собакою в парку, а на сусідній лавочці інший господар журиться: у його Бімки виявили глисти, хоча пес здавався абсолютно здоровим. Ви поглядаєте на свого вихованця — шерсть блищить, апетит відмінний, ніяких тривожних симптомів. «Моєму-то це не загрожує, адже паразити у собак відразу б помітні були!» — заспокоюєте ви себе. Знайома ситуація? Багато власників відкладають дегельмінтизацію собак «до перших ознак», вважаючи, що раз пес виглядає бадьорим, то і паразитів немає.

Однак насправді глисти не поспішають заявляти про себе відкрито. Ваш вихованець може місяцями носити в собі «пасажирів» — круглих або стрічкових червів — і зовні виглядати як чемпіон. Тим часом непрохані паразити у собак роблять свою справу: забирають поживні речовини, підточують імунітет, а іноді становлять небезпеку і для людей в домі. Тому глистогонити собаку потрібно регулярно, а не тільки за тривожною нагодою. Уявіть, що дегельмінтизація — це як заміна мастила в машині: планова профілактика, що продовжує «термін служби» улюбленця.

Навіть здоровий на вигляд пес може приховувати непроханих квартирантів. Регулярна глистогонка — запорука його здоров'я і вашої впевненості.

Навіщо глистогонити собаку, якщо він виглядає здоровим?

Річ у тім, що відсутність видимих симптомів не гарантує відсутність глистів. У собак виробилася підступна тактика з паразитами: на ранніх етапах зараження вони можуть взагалі нічого не видати. Пес жвавий, їсть за двох — здається, все чудово. Але всередині можуть оселитися круглі та стрічкові глисти, тихо «орендуючи» органи тварини.

Чому ж важливо проводити профілактику глистів навіть у зовні здорових собак?

1. По-перше, гельмінти (черви-паразити) завдають шкоди поступово. Вони забирають у вихованця частину поживних речовин, можуть викликати мікротравми кишківника та отруювати організм продуктами своєї життєдіяльності. Імунітет собаки знижується, шерсть може тьмяніти, ріст цуценяти сповільнюється.
2. По-друге, деякі глисти у собак передаються людині. Наприклад, личинки круглих червів (аскарид) здатні заражати дітей, викликаючи серйозні хвороби. Навіть якщо пес виглядає богатирем, він може «ділитися» паразитами з навколишнім середовищем — яйцями глистів у траві, у дворі, на килимку.

Регулярна профілактична дегельмінтизація собак — це як генеральне прибирання організму. Ви позбавляєте вихованця від прихованої загрози, поки вона не обернулася бідою. Ветеринари підкреслюють: рутинна обробка від гельмінтів захищає не тільки собаку, але і вашу сім'ю. Навіть якщо ви не бачите глистів, це не означає, що їх немає.

Від глистів собаці потрібно давати засоби профілактично, щоб не чекати, поки паразити завдадуть шкоди. Здоровий зовнішній вигляд оманливий — турботливий господар діє на випередження.

Коли глистогонити собаку: графік для цуценят і дорослих собак

Коли глистогонити собаку, щоб захист був ефективним? Тут багато що залежить від віку вихованця. Цуценята і дорослі собаки вимагають різного підходу.

Графік для дорослих собак

Дорослий пес — не цуценя, він вже зміцнів, але це не означає, що глисти йому не страшні. Підбираючи, коли глистогонити собаку в дорослому віці, орієнтуйтеся на рекомендації ветеринарів:

• кожні 3 місяці, тобто 4 рази на рік.

Багато препаратів розраховані саме на такий квартальний цикл.

Чому раз на три місяці? Тому що за цей час собака легко може десь підчепити паразита — на прогулянці, обнюхуючи чужі фекалії, гризучи сиру кістку або зловивши блоху. Регулярність не дає глистам шансу розвинутися до небезпечної стадії.

Однак графік можна і потрібно адаптувати під спосіб життя вихованця. Наприклад, якщо ваш пес часто на полюванні, живе у дворі, спілкується з іншими тваринами або їсть сире м'ясо — ризики вищі. Таким високоризиковим собакам часто рекомендують глистогінні обробки щомісяця. Це легко робити, якщо використовувати комплексні препарати, що поєднують захист від внутрішніх і зовнішніх паразитів (про них нижче). Якщо ж собака домашній тихоня, мало гуляє і не схильний нічого підбирати, можна обмежитися профілактикою раз на 4-6 місяців. Але пам'ятайте: ситуації змінюються. Краще зайвий раз дати таблетку, ніж пропустити проблему. І обов'язково раз на рік здавайте аналіз калу на яйця гельмінтів, щоб переконатися, що все чисто.

Графік для цуценят

Малюки зазвичай заражаються глистами ще до народження або з молоком матері. Тому ветеринари радять починати глистогонити цуценя рано.

Стандартна схема дегельмінтизації цуценяти виглядає так:

• перший раз — у віці 2-3 тижнів (коли цуценяті виповниться приблизно 14-21 день від народження);
• далі повторювати кожні 2 тижні аж до досягнення 3 місяців.

Наприклад, цуценяті роблять обробки у 2, 4, 6, 8 тижнів і в 10-12 тижнів. Така частота потрібна тому, що цуценята дуже вразливі: їх імунітет слабкий, а глисти розмножуються стрімко. Повторні обробки знищують паразитів, які на момент попередньої глистогонки були ще в стадії личинок або яєць.

Після трьох місяців життя цуценя переводять на більш рідкісний графік — зазвичай раз на місяць до пів року, потім як дорослим. Деякі схеми відразу переходять на квартальну обробку після 3-місячного віку, але тут краще порадитися з ветеринаром.

Важливо пам'ятати про обробку перед щепленням: перед кожною вакцинацією цуценя потрібно проглистогонити за 10-14 днів. Це обов'язкове правило більшості ветеринарів в Україні. Якщо зробити щеплення тварині, в організмі якої є глисти, імунітет може не сформуватися належним чином. Тому спочатку глистогонка, потім через 1-2 тижні — вакцинація. Не можна проводити обидві процедури в один день, щоб не перевантажувати організм цуценяти.

Цуценят глистогонять часто — кожні 2 тижні до 3 місяців, потім раз на місяць до півроку. Дорослим собакам стандартно потрібна дегельмінтизація раз на квартал, але при високих ризиках — навіть щомісяця. Завжди глистогоньте за 10 днів до щеплення, щоб вакцина спрацювала як треба.

Чим глистогонити собаку: таблетки, суспензії або краплі?

На ринку повно засобів, і у господаря очі розбігаються: чим глистогонити собаку — вибрати звичні таблетки від глистів для собак, солодку суспензію або сучасні краплі на холку? Розглянемо основні форми та їх особливості.

Таблетки від глистів для собак

Класика жанру — таблетки та жувальні брикети. Більшість таблеток від глистів для собак мають аромат смакових добавок (наприклад, печінковий або яловичий смак), щоб вихованець прийняв ліки як ласощі. Таблетки зручні в дозуванні для середніх і великих собак.

Сучасні таблетки зазвичай широкого спектра — вони знищують стрічкові та круглі глисти відразу. Приклади: празиквантел + пірантел + фенбендазол (комбінації, що вбивають більшість кишкових черв'яків). На українському ринку популярні бренди на зразок Празистан Плюс, Мілтерінт, 100 лапок та ін. Всі вони працюють схоже: дається доза з розрахунку ваги, зазвичай одноразово. Повторна обробка може знадобитися через 10-14 днів при сильному зараженні, щоб добити паразитів, що тільки вилупилися.

Окремо відзначимо нове покоління засобів — комплексні таблетки від бліх, кліщів і глистів для собак. Це універсальні препарати, які за одне приймання захищають відразу від декількох бід. Наприклад, український комплексний препарат Vitomax Okero — протипаразитарна таблетка, що вбиває внутрішніх гельмінтів і зовнішніх паразитів (бліх і кліщів). У неї зручна градація дозувань за вагою собаки, а одна така таблетка дає 30 днів захисту. Таким чином пса можна захистити від усіх паразитів одним засобом, що дуже зручно.

Суспензії

Це рідкі препарати (суспензія або сироп) для дегельмінтизації собак, частіше застосовуються для цуценят і дрібних порід. Суспензія зазвичай солодка на смак, її набирають у шприц-дозатор і дають собаці в пащу. Плюс — легко відміряти потрібну дозу за вагою до грама, зручно для малюків. Мінус — дорослій собаці може знадобитися великий об'єм рідини, і вона не завжди охоче це п'є.

Приклади суспензій: Празистан і Празистан Плюс — варіанти на основі тих же пірантелу і празиквантелу, тільки в рідкому вигляді. Їх часто застосовують у цуценят перед щепленнями, оскільки простіше проковтнути. В іншому ефективність суспензії нічим не гірше таблеток, якщо дотримано дозування.

Краплі на холку

Ще один варіант, як глистогонити собаку, — застосовувати краплі на шкіру в області холки. Багато хто знає краплі від бліх і кліщів, які наносяться на шию. Є і краплі комбінованої дії, які через шкіру проникають в кров і кишківник, знищуючи внутрішніх паразитів теж. Наприклад, існують «подвійні» краплі від зовнішніх і внутрішніх паразитів (їх часто називають Combo або комплексними). Українські приклади — краплі Platinum, COMBO тощо, розраховані на широкий спектр. Ви просто капаєте розчин на холку собаки (де вона не злиже), і засіб поступово поширюється. Це зручно для вихованців, які відмовляються ковтати пігулки.

Однак не всі краплі покривають весь спектр гельмінтів — обов'язково читайте інструкцію. Також важливо правильно підібрати дозу за вагою.

Чим глистогонити собаку — вирішувати вам, але вибір великий. Таблетки та суспензії відмінно справляються з глистами, комплексні таблетки одночасно захищають від бліх, кліщів і гельмінтів, а краплі на холку зручні вибагливим тваринам. Головне — підібрати засіб під вагу і вік, і дотримуватися інструкції.

Як правильно глистогонити собаку: покрокова інструкція

Ви вже налаштовані на профілактику, але як правильно проглистогонити собаку, щоб все пройшло гладко? Ось проста покрокова інструкція для власників:

1. Визначте вагу вихованця. Перед дозуванням обов'язково дізнайтеся точну вагу собаки. Помилка у вазі призводить до недо- або передозування. Зважте собаку на підлогових вагах (візьміть на руки та відніміть свою вагу) або у ветеринара. Це особливо важливо, якщо ви давно не контролювали вагу — доросла собака могла погладшати або схуднути з моменту останньої обробки.
2. Виберіть відповідний засіб. Спирайтеся на вік, вагу і ситуацію. Цуценятам — тільки препарати, дозволені з потрібного віку (багатьом — з 2-3 тижнів). Вагітним і годуючим — спеціальні засоби або за призначенням ветеринара. Якщо недавно обробляли від бліх — почекайте рекомендовані 7 днів перед глистогонкою. Для рутинної профілактики підійде широкий спектр (наприклад, комбінація проти круглих і стрічкових черв'яків). При підозрі на конкретного паразита (наприклад, серцевого черв'яка або лямблії) — консультуйтеся з ветеринаром для вибору вузького засобу.
3. Дотримуйтесь рекомендації «вранці натщесерце або після годування». Застарілий міф — «собака повинен голодувати перед глистогонкою». Сучасні препарати зазвичай не вимагають голодної дієти. Однак деякі виробники вказують, як краще давати — наприклад, разом з невеликою кількістю їжі, щоб знизити ризик нудоти, або навпаки на порожній шлунок. Завжди читайте листок-вкладку. У більшості випадків, якщо інше не вказано, можна дати таблетку вранці разом з їжею. Суспензію теж бажано зранку до годування (з'ївши порцію, собака проковтне і ліки). Не змішуйте глистогінний засіб з великою кількістю їжі; якщо собака не доїв кашу з подрібненою таблеткою, то доза не потрапить повністю в організм.
4. Правильно дайте ліки. Таблетку можна заховати в шматочок м'яких ласощів (сир, фарш — у кого що любить собака) і запропонувати як нагороду. Якщо собака хитрує і випльовує — покладіть таблетку на корінь язика вручну і потримайте пащу закритою пару секунд, поки не проковтне. Суспензію набирають у шприц (без голки!) і акуратно впорскують собаці за щоку, щоб він проковтнув. Важливо переконатися, що пес не виплюнув дозу або не вирвав через пару хвилин. Якщо таке сталося — повторіть процедуру через деякий час, коли собаці стане спокійно. Краплі на холку наносьте на неушкоджену суху шкіру в місці, недоступному для злизування (зазвичай між лопатками). Розсуньте шерсть і витисніть вміст піпетки на шкіру.
5. Відзначте дату і спостерігайте. Запишіть, коли і який препарат ви дали. Це допоможе не забути про повторну обробку (якщо вона потрібна через 2 тижні) і про наступну планову дегельмінтизацію. Після обробки простежте за собакою протягом доби: як себе почуває, чи немає побічних ефектів. Зазвичай сучасні глистогінні переносяться легко. Рідко можуть бути легкі розлади травлення або млявість на день — як правило, швидко проходять. Якщо ж у вихованця сильне блювання, пронос, ознаки алергії або інша незвичайна реакція, відразу зв'яжіться з ветеринаром.
6. Прибирання «слідів злочину». Після успішної глистогонки деякі господарі буквально спостерігають результат — в калі можуть виходити паралізовані або мертві глисти. Не лякайтеся. Акуратно приберіть випорожнення, утилізуйте їх, дотримуючись гігієни. В ідеалі, після обробки проведіть вдома невелику дезінфекцію: вимийте підлогу, виперіть підстилку вихованця. Це усуне яйця паразитів, які могли залишитися в навколишньому середовищі. І, звичайно, привітайте улюбленця — тепер він чистий від внутрішніх паразитів!
7. Повторіть при необхідності. Якщо у вашого собаки була серйозна інвазія (наприклад, ви бачили глистів неозброєним оком в калі), то через 10-14 днів повторіть дегельмінтизацію тим же засобом. Це вб'є червів, які на момент першої дози були ще яйцями або личинками. Надалі поверніться до планового графіка (раз на 3 місяці або за рекомендацією). Якщо ж ситуація повторюється (наприклад, пес регулярно заражається глистами), варто обговорити з ветеринаром постійну профілактику або зміну препарату.

Глистогонити собаку нескладно. Правильне дозування, трохи хитрощів з частуванням, спостереження — і все пройде гладко. Дотримуйтесь інструкції, і ваш вихованець навіть не помітить, як ви попрощаєтеся з паразитами.

Що не можна робити при дегельмінтизації?

А тепер обговорімо підводні камені. Ось що не можна робити при дегельмінтизації собаки, щоб не нашкодити вихованцеві й не знизити ефективність процедури:

1. Не можна ігнорувати повторну дозу, якщо вона рекомендована. Часта помилка — дали засіб один раз і забули. Багато гельмінтів мають цикл розвитку, тому через 10-14 днів після першої обробки потрібна повторна, щоб добити «другу хвилю» паразитів. Якщо пропустити повтор, лікування може виявитися неповним.
2. Не можна давати препарат «на око», без точної ваги. Ніколи не вгадуйте дозування. Зважування — обов'язково. Недостатня доза не вб'є всіх глистів, а надмірна збільшить ризик отруєння.
3. Не можна думати, що один засіб вбиває всіх паразитів. Універсальних чудо-таблеток немає: одні краще працюють проти круглих черв'яків (аскарид, анкілостом), інші — проти стрічкових, треті — проти особливих (лямблій, серцевих червів). Більшість популярних глистогонок широкого спектра комбінують кілька діючих речовин, щоб охопити максимум. Але переконайтеся, що обраний препарат дійсно широкий.
4. Не можна вважати, що собаку достатньо глистогонити раз на рік. Ще зустрічається порада «давайте таблетку раз на 6 або 12 місяців». Сучасний погляд: це занадто рідко. Паразити всюди, і вихованці зараз частіше контактують один з одним і з людьми. Оптимально — кожні 3 місяці або навіть щомісяця, якщо є комплексні препарати й ризик високий.
5. Не можна давати глистогонку і не обробити інших тварин. Якщо у вас кілька вихованців (собаки, кішки) і в одного знайшли глисти, велика ймовірність, що яйця вже поширилися по будинку. Обробіть всіх тварин одночасно, інакше коло зараження не розірветься.
6. Не можна покладатися тільки на глистогінний засіб без боротьби з блохами. Багато видів глистів передаються через проміжних господарів, наприклад блохи переносять яйця огіркових ціп'яків. Якщо не контролювати бліх, собака може знову заразитися, навіть отримавши нещодавно таблетку.
7. Не можна поєднувати глистогінну терапію з вакцинацією або іншими сильними навантаженнями. Як ми вже зазначали, між глистогінною терапією і щепленням повинен бути інтервал 10-14 днів. Також краще не проводити глистогінну терапію в один день з операцією, анестезією. Дайте вихованцеві пару днів відпочинку після таблетки — не плануйте в цей же день виступ на змаганнях або далеку дорогу. Нехай імунітет спокійно переробить «чистку» від паразитів.
8. Не можна захоплюватися самодіяльністю з народними засобами замість перевірених. Часник, гарбузове насіння, полин — все це добре в теорії, але практично не гарантує позбавлення від гельмінтів. До того ж деякі бабусині рецепти небезпечні: часник токсичний для собак, передозування трав може пошкодити печінку. Використовуйте сучасні ветеринарні препарати — їх ефективність доведена, а ризики мінімальні.
9. Не можна забувати про протипоказання. Переконайтеся, що у вашого вихованця немає обмежень для обраного засобу: одні препарати заборонені вагітним сукам, інші — хворим на печінку або цуценятам молодшим певного віку. Якщо сумніваєтеся, краще проконсультуватися з ветеринаром щодо безпечного вибору.

Виконуючи дегельмінтизацію уважно і дотримуючись цих «не можна», ви захистите собаку максимально ефективно. Пам'ятайте, що дегельмінтизація — частина відповідального догляду, така ж важлива, як годування і вигул. Ставтеся до неї серйозно, і тоді ніякі глисти не зможуть підірвати здоров'я вашого хвостатого друга.

Симптоми глистів у собак: коли потрібна позапланова обробка

Отже, тепер ми знаємо, як глистогонити собаку. Але як зрозуміти, що пора бити на сполох і робити позапланову обробку від глистів? Є ряд симптомів глистів у собак, при появі яких краще не чекати чергового квартального терміну, а глистогонити вихованця поза графіком. Зверніть увагу на такі ознаки:

1. Зміни апетиту і ваги. Собака може раптово стати дуже ненажерливим (глисти забирають поживні речовини) або навпаки відмовлятися від їжі. При цьому вага або не набирається, або знижується, попри нормальне харчування. Цуценята з глистами часто виглядають худими з великим круглим животиком — класичне «пупок стирчить, ребра видно». Це ознака сильної інвазії аскарид.
2. Проблеми з травленням. Часті проноси, періодична блювота, особливо якщо в блювотних масах або калі помітні білі «ниточки» або фрагменти, схожі на рисові зернятка. Кров або слиз в калі теж тривожний дзвіночок. Глисти подразнюють кишківник, можуть викликати запалення.
3. Млявість, анемія. Пес може стати менш активним, більше спати, швидко втомлюватися на прогулянці. У цуценят глистяна інвазія викликає слабкість і затримку росту. Деякі паразити (анкілостоми, наприклад) харчуються кров'ю, викликаючи анемію — у собаки бліді ясна, слабкість.
4. Темна шерсть, шкірні проблеми. Нестача поживних речовин через глистів позначається на зовнішньому вигляді. Шерсть може втратити блиск, стати скуйовдженою. Іноді з'являється свербіж, висипання — алергічна реакція на токсини паразитів.
5. «Ковзання» на попі (скутинг). Якщо собака їздить на попі по підлозі, часто вилизує анус — це може бути ознакою подразнення через глистів, особливо стрічкових (їх членики викликають свербіж). Звичайно, скутинг буває і від проблем із залозами, але разом з іншими ознаками часто вказує на глистів.
6. Кашель, задишка. При дуже сильному зараженні аскаридами їх личинки мігрують через легені, викликаючи кашель у собаки. Також серцеві глисти (дірофіляріоз) дають задишку і кашель на пізніх стадіях. Якщо пес почав кашляти без видимої причини — варто перевірити, чи немає паразитів.
7. Безпосереднє виявлення глистів. Найбільш очевидний сигнал — ви побачили глисти. Це можуть бути довгі білі або коричневі черв'яки в калі (аскариди, стрічкові черви) або дрібні «рисинки» на шерсті навколо ануса і на підстилці (сегменти стрічкових глистів). Також можуть виходити паразити з блювотою. У такій ситуації зволікати не можна — собаку потрібно негайно проглистогонити позапланово і, можливо, повторно через 2 тижні, а краще показати ветеринару.

Якщо ви помітили один або кілька з цих симптомів, не відкладайте дегельмінтизацію. В ідеалі, відвідайте ветеринарного лікаря: він може зробити аналіз калу або крові, щоб підтвердити тип паразитів. Але навіть до візиту має сенс дати вихованцеві засіб широкого спектра, особливо якщо до планового приймання таблетки залишалося понад місяць. Пам'ятайте, що багато симптомів глистів збігаються з іншими хворобами (наприклад, пронос і млявість бувають при інфекції парвовірусом). Якщо після глистогонки стан собаки не поліпшується, обов'язково шукайте іншу причину з фахівцем.

Дивіться в обидва: втрата ваги, поганий шерстяний покрив, розлади травлення, свербіж в задній частині — все це може говорити про глистів. Помітивши подібне, не чекайте, а дійте — позапланова глистогонка допоможе повернути вихованцеві форму.

Глистогонити собаку — означає піклуватися про неї заздалегідь. Це не страшна процедура і не привід для паніки, а частина регулярного догляду. Коли є зрозуміла схема, відповідний препарат і уважне ставлення — дегельмінтизація стає простою і безпечною звичкою.

Часті питання про собак і глистів

Чи потрібно глистогонити собаку, якщо він не виходить на вулицю?

Так. Навіть якщо пес — домашній аристократ і бачить вулицю тільки з вікна. Яйця глистів ми приносимо на взутті, одязі, з пакетом з магазину. Цуценята можуть отримати паразитів від матері. А блохи (які заносяться так само легко) переносять стрічкових глистів.

Будинок — не скляний купол. Профілактика глистів потрібна навіть «диванним» вихованцям.

Як часто потрібно глистогонити собаку?

Стандартно — раз на 3 місяці. Якщо собака активно гуляє, спілкується з іншими тваринами, їздить на природу, їсть сире м'ясо — іноді ветеринари рекомендують частіше. Цуценята глистогоняться за більш частою схемою — починаючи з 2-3 тижнів життя і далі регулярно до 3 місяців.

Чи потрібно глистогонити собаку перед щепленням?

Так, обов'язково. Зазвичай обробку проводять за 10-14 днів до вакцинації. Якщо в організмі є глисти, імунна система зайнята боротьбою з ними, і щеплення може не дати повноцінного захисту.

Що робити, якщо після таблетки від глистів у собаки з'явилася блювота?

По-перше, не панікувати. Якщо блювота була одноразовою і загальний стан нормальний — поспостерігайте. Іноді це реакція на препарат.

Якщо собаку вирвало протягом першої години, таблетка могла не встигнути подіяти — варто проконсультуватися з ветеринаром, чи потрібно повторити дозу.

Якщо блювота сильна, багаторазова, є млявість — обов'язково зверніться до лікаря.

Чи небезпечні глисти у собак для людини?

Так, деякі види — зоонозні, тобто передаються людині. Особливо це актуально для дітей, які грають з собакою, можуть контактувати з її шерстю або ґрунтом на вулиці. Ось чому регулярна дегельмінтизація собак — це не тільки про вихованця, але і про безпеку всієї родини.

Чи потрібно повторювати обробку від глистів у собаки?

Часто — так. При плановій профілактиці зазвичай достатньо однієї дози раз на 3 місяці. Але при сильному зараженні або у цуценят потрібна повторна обробка через 10-14 днів, щоб знищити паразитів, які на момент першої таблетки були в стадії личинок.

Джерела:

• How to Get Rid of Worms in Dogs / petmd.com
• How Often Should I Deworm My Pet? / windermerevetservices.com
• How To Tell if Your Dog Has Worms: Symptoms, Treatment, and Prevention / petmd.com
• Puppy Deworming Schedule: Everything You Need To Know / pawlicy.com
• Tapeworms / vet.cornell.edu